Найдено 50+ «Р»

РАДКЛИФФБРАУН

Энциклопедия Культурология XX век

РАДКЛИФФ-БРАУН (Radcliffe- Brown) Альфред Реджинальд (1881-1955) — англ. социальный антрополог, развивший структурно-функциональный подход в антропологии и внесш

РАЙХ

Энциклопедия Культурология XX век

РАЙХ (Reich) Вильгельм (1897-1957) — австр. психолог и психиатр. Окончил мед. ф-т Вен. ун-та. Воззрения Р. на протяжении жизни значительно менялись, поэтому его

РАСОВОАНТРОПОЛОГИЧЕСКАЯ ШКОЛА

Энциклопедия Культурология XX век

РАСОВО-АНТРОПОЛОГИЧЕСКАЯ ШКОЛА (или антропосоциология) — одна из влиятельных школ в социологии и антропологии вт.пол. 19 — н. 20 в.; осн. идея — решающее воздейс

РАТЦЕЛЬ

Энциклопедия Культурология XX век

РАТЦЕЛЬ (Ratzel) Фридрих (1844-1904) — нем. ученый, один из основоположников антропогеографии, представитель географической школы в социологии и антропологии. Уч

РЕВОЛЮЦИОННОЕ СОЗНАНИЕ

Энциклопедия Культурология XX век

РЕВОЛЮЦИОННОЕ СОЗНАНИЕ — тип сознания, к-рый аккумулирует наиболее радикальные идеи и тенденции культуры и создает на их основе образ революции. Радикальность пр

РЕГУЛЯЦИЯ СОЦИОКУЛЬТУРНАЯ

Энциклопедия Культурология XX век

РЕГУЛЯЦИЯ СОЦИОКУЛЬТУРНАЯ — одна из осн. функций культуры, связанная с обеспечением коллективных форм жизнедеятельности людей. Р.С. осуществляется в рамках орган

РЕДФИЛД

Энциклопедия Культурология XX век

РЕДФИЛД (Redfield) Роберт (1897-1958) — амер. этнограф, один из основоположников социоантропологии, проф. Чикаг. ун-та. В 20-х гг. начал многолетние полевые иссл

РЕКОНСТРУКЦИЯ КУЛЬТУРЫ

Энциклопедия Культурология XX век

РЕКОНСТРУКЦИЯ КУЛЬТУРЫ — один из методов изучения культуры посредством ее моделирования в качестве целостной системы. В отличие от истор. реконструкций (археол.,

РЕЛИГИЯ И КУЛЬТУРА

Энциклопедия Культурология XX век

РЕЛИГИЯ И КУЛЬТУРА — социально-истор. и теоретико-познават. проблема, важность к-рой традиционно признается и обсуждается в плане сущности, значения, эволюционны

РЕРИХ

Энциклопедия Культурология XX век

РЕРИХ (Рерих) Николай Константинович (1874-1947) — художник, философ, писатель, ученый, путешественник, обществ, деятель; создатель оригинального нравственно-фил

РЕФЛЕКСИЯ КУЛЬТУРНАЯ

Энциклопедия Культурология XX век

РЕФЛЕКСИЯ КУЛЬТУРНАЯ — состояние сознания, повернутое на переосмысление состоявшихся культурных актов и своего культурного опыта в поисках новых парадигм развити

РЖЕВСКИЙ

Энциклопедия Культурология XX век

РЖЕВСКИЙ (Суржевский) Леонид Денисович (1905-1986) — литературовед, текстолог, писатель. Учился в Моск. пед. ин-те, защитил дис. о языке Грибоедова. Преподавал в

РИГЛЬ

Энциклопедия Культурология XX век

РИГЛЬ (Riegl) Aлоиз (1858-1905) — австр. историк и теоретик искусства. Наряду с Вёльфлином стал одним из двух влиятельнейших иск-ведов нач. 20 в., однако — в сра

РИД

Энциклопедия Культурология XX век

РИД (Read) Герберт (1893-1968) — англ. писатель и теоретик искусства. Исходя из традиций романтизма, обосновал глубинную закономерность нового, авангардного иску

РИКЕР

Энциклопедия Культурология XX век

РИКЁР (Ricoeur) Поль (р. 1913) — франц. философ, представитель феноменологич. герменевтики, проф. ун-тов Страсбурга, Парижа, Чикаго, член директората журналов "E

РИККЕРТ

Энциклопедия Культурология XX век

РИККЕРТ (Rickert) Генрих (1863-1936) — нем. философ и культурфилософ, один из основателей баденской школы неокантианства. Филос. позиция Р. претерпела сложную эв

РИСМЕН

Энциклопедия Культурология XX век

РИСМЕН (Riesman) Дэвид (p. 1909) — амер. исследователь, представитель психоаналитич. ориентации в социологии и культурологии. В 1931 получил степень д-ра биохими

РИТУАЛ

Энциклопедия Культурология XX век

РИТУАЛ — исторически сложившаяся форма неинстинктивного предсказуемого, социально санкционированного упорядоченного символич. поведения, в к-рой способ и порядок

РОЗАНОВ

Энциклопедия Культурология XX век

РОЗАНОВ Василий Васильевич (1856-1919) — публицист, прозаик, философ рус. серебряного века; основатель теории и практики постмодернизма — задолго до его зап.-евр

РОЗЕНЦВЕЙГ

Энциклопедия Культурология XX век

РОЗЕНЦВЕЙГ (Rosenzweig) Франц (1886-1929) -немецко-евр. мыслитель, один из инициаторов т.н. "диалогического мышления" в 20 в. Изучал медицину, историю и философи

РОЗЕНШТОКХЮССИ

Энциклопедия Культурология XX век

РОЗЕНШТОК-ХЮССИ (Rosenstock-Huessy) Ойген Мориц Фридрих (1888-1973) — немецко-амер. христ. мыслитель, философ, историк, культуролог, принадлежащий к духовной тра

РОККУЛЬТУРА

Энциклопедия Культурология XX век

РОК-КУЛЬТУРА — явление молодежной субкультуры, возникшей в Великобритании и США в 60-х гг. вокруг нового муз. стиля и выражающей нонконформистский пафос. "Рок —

РОЛЬ

Энциклопедия Культурология XX век

РОЛЬ — стереотипное поведение, ожидаемое от человека, занимающего опр. позицию (или статус) в социальной структуре, в тех или иных типовых ситуациях взаимодейств

РУБИНШТЕЙН

Энциклопедия Культурология XX век

РУБИНШТЕЙН Сергей Леонидович (1889-1960) -психолог и философ, один из основоположников "деятельностного подхода" в психологии, педагогике, философии и культуроло

РУССКАЯ ФОРМАЛЬНАЯ ШКОЛА

Энциклопедия Культурология XX век

РУССКАЯ ФОРМАЛЬНАЯ ШКОЛА — литерат -теор. направление, проявившееся в 10-20-х гг. и оказавшее влияние не только на становление совр. лит. теории, но и на развити

ВИРТУАЛЬНАЯ РЕАЛЬНОСТЬ

Энциклопедия Культурология XX век

ВИРТУАЛЬНАЯ РЕАЛЬНОСТЬ — искусственно созданная компьютерными средствами среда, в к-рую можно проникать, меняя ее изнутри, наблюдая трансформации и испытывая пр

КУЛЬТУРА РУССКОГО ЗАРУБЕЖЬЯ

Энциклопедия Культурология XX век

КУЛЬТУРА РУССКОГО ЗАРУБЕЖЬЯ — ответвление русской культуры, созданной на протяжении неск. периодов российской истории эмигрантами; как правило, противостояла офи

КУЛЬТУРНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ

Энциклопедия Культурология XX век

КУЛЬТУРНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ в 60-е гг. — молодежное движение протеста, возникшее в США и затем распространившееся на Европу. С самого начала движение это имело преимуще

ЛЕ РУА ЛАДЮРИ

Энциклопедия Культурология XX век

ЛЕ РУА ЛАДЮРИ (Le Roy Ladurie) Эмманюэль (р. 1929) — франц. историк. Окончил ун-т в Монпелье, преподавал там же, с 1973 — проф. Коллеж де Франс. Сотрудник Школы

ЛИНГВИСТИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ

Энциклопедия Культурология XX век

ЛИНГВИСТИЧЕСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ — установление родственных связей между неск. языками и восстановление их общего праязыка. Обычно для этого исп. сравнит, метод. На

МАГИЧЕСКИЙ РЕАЛИЗМ

Энциклопедия Культурология XX век

МАГИЧЕСКИЙ РЕАЛИЗМ — термин, функционирующий в лат.-амер. критике и культурологии на разл. смысловых уровнях. В узком смысле понимается как течение в лат.-амер.

МИРОВЫЕ РЕЛИГИИ

Энциклопедия Культурология XX век

МИРОВЫЕ РЕЛИГИИ — группа из трех религий (буддизм, христианство, ислам); отличающихся полиэтнич. распространенностью и отсутствием выраженной этноцентричности в

МИФ И РЕЛИГИЯ

Энциклопедия Культурология XX век

МИФ И РЕЛИГИЯ — формы культуры, обнаруживающие в ходе истории глубинную взаимосвязь. Стремление людей обрести финальную осмысленность своего существования, рацио

НАУЧНОТЕХНИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ

Энциклопедия Культурология XX век

НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ (НТР) — понятие, используемое для обобщающей характеристики ряда процессов в развитии науки и техники, а также инициированных ими со

НАЦИОНАЛЬНЫЕ РЕЛИГИИ

Энциклопедия Культурология XX век

НАЦИОНАЛЬНЫЕ РЕЛИГИИ или национально-государственные религии — религии, сложившиеся в рамках определенных гос-в или этнич. общностей и не получившие заметного р

НИХОНДЗИН РОН

Энциклопедия Культурология XX век

НИХОНДЗИН РОН (япон. — "теории о японцах), другое название НИХОН БУНКА РОН (япон. — "теории японской культуры") — общее название для исследований о япон. культур

РІ́ВНО

Словник української мови в 11 томах

РІ́ВНО, присл. 1. Присл. до рі́вний 1-4. Човен плив рівно і скоро, ніс його так і розрізував воду (Мирний, V, 1955, 349); Батько наш був дуже добрий; жалував на

РІ́ВНЯ

Словник української мови в 11 томах

РІ́ВНЯ, і, ч. і ж., розм. Людина, рівна іншій походженням, соціальним станом, віком, освітою і т. ін. — Не займай мене ніколи, наймиту! — промовила [дівчина]. —

РІ́ДКІСНО

Словник української мови в 11 томах

РІ́ДКІСНО. Присл. до рі́дкісний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т

РІ́ДШАТИ

Словник української мови в 11 томах

РІ́ДШАТИ, розм. РІДІ́ШАТИ, ає, недок. 1. Ставати рідким (у 2-6 знач.). Знизу схили були вкриті густим лісом, а вище ліс рідшав і переходив у кущі (Чорн., Визвол.

РІ́ЗА

Словник української мови в 11 томах

РІ́ЗА, и, ж., заст. Досить мала, відрізана від великого масиву ділянка землі, яка в різних місцевостях України дорівнювала трьом, шести або десяти моргам. Сього

РІ́ЗАЛЬНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІ́ЗАЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для різання чого-небудь. Процес різання на верстаті здійснюється при відносному переміщенні різального інструмента вздовж поверхні

РІ́ЗАНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до рі́зати 1-7, 9; // у знач. прикм. Посеред пасіки стояло корито з водою, прикритою різаною соломою (Мирний, І, 1954, 28

РІ́ЗАТИСЯ

Словник української мови в 11 томах

РІ́ЗАТИСЯ, рі́жуся, рі́жешся, недок. 1. Розділятися на частини під дією різального знаряддя, інструмента (про предмети). По стернях батько плуг веде, Важка робот

РІВ

Словник української мови в 11 томах

РІВ, ро́ву, ч. Довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі. Між двома горами послався той шлях, порізаний ровами, що повикручувала весняна вода, сті

РІВЕ́ЦЬ

Словник української мови в 11 томах

РІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Зменш. до рів. Контрадмірал легко перестрибнув через рівець (Кучер, Чорноморці, 1948, 171). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інст

РІВНЕ́НЬКИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до рі́вний (у 1-5 знач.). Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Вовчок, VI, 1956, 310); Позад них визначали

РІВНЕ́НЬКО

Словник української мови в 11 томах

РІВНЕ́НЬКО. Присл. до рівне́нький. Зокола хата обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько (Мирний, І, 1949, 154); Веретенце завертиться; Нитка чиста і тонень

РІВНИ́НА

Словник української мови в 11 томах

РІВНИ́НА, и, ж. 1. Досить велика ділянка земної поверхні без істотних западин та підвищень. На нагірній рівнині навкруги могили зеленів молодий садок (Коцюб., I

РІВНИ́ННИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до рівни́на 1. Милував і заспокоював око бійців цей шмат рівнинного простору в горах (Гончар, І, 1954, 114); Просторі степи захоплювали

РІВНОБЕ́ДРЕНИК

Словник української мови в 11 томах

РІВНОБЕ́ДРЕНИК, а, ч., мат. Трикутник, який має рівні бокові сторони. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодід

РІВНОВЕЛИ́КИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОВЕЛИ́КИЙ, а, е. 1. Який має однакову з чим-небудь величину, такий самий, як у чогось, розмір. Через те, що величина вартості товару виражає лише кількість

РІВНОВІДДА́ЛЕНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОВІДДА́ЛЕНИЙ, а, е. Який перебуває на однаковій відстані від чого-небудь. Графічно однорідне магнітне поле зображається силовими лініями, які являють собою р

РІВНОДЕ́ННЯ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОДЕ́ННЯ, я, с., астр. Час, що буває двічі на рік, коли тривалість дня й ночі на всій Землі (крім полюсів) однакова. В дні рівнодень Сонце знаходиться на небе

РІВНОМІ́РНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Однаковий, постійний у всіх своїх частинах, елементах або протягом усієї дії. Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався об

РІВНОПОДІ́ЛЬНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який ділить що-небудь на рівні частини; // у знач. ім. рівноподі́льна, ної, ж., мат. Лінія, що ділить кут якої-небудь геометричної фігури

РІВНОПРА́ВНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОПРА́ВНИЙ, а, е. 1. Який має однакові, рівні з ким-, чим-небудь права. Радянський Союз — це велика сім’я вільних і рівноправних народів (Рильський, III, 195

РІВНОПРА́ВНІСТЬ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Користування однаковими, рівними з ким-, чим-небудь правами. Рівноправність громадян СРСР, незалежно від їх національності і раси, в у

РІВНОСКЛАДО́ВІСТЬ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОСКЛАДО́ВІСТЬ, вості, ж., грам., літ. Властивість за знач. рівноскладо́вий. Зберігаючи рівноскладовість, Сковорода вносить у вірш [«Всякому городу нрав і пра

РІВНОЦІ́ННИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНОЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Який має однакові з чим-небудь ціну, вартість. 2. Однаковий з ким-, чим-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін.

РІВНЯ́ННЯ

Словник української мови в 11 томах

РІВНЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися. Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика і літературознавця не як самоціль

РІВНЯ́ТИ

Словник української мови в 11 томах

РІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. 1. Робити що-небудь рівним (у 1, 2 знач.), без заглибин, виступів і т. ін.; вирівнювати. Прийшов приказ з волості рівняти шл

РІВНІ́СІНЬКИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІВНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Те саме, що рівне́сенький. Він [поїзд] повз якось так мляво по безмірних рівнісіньких рівнинах, на маленьких стаціях [станціях] стояв не раз

РІВЧА́К

Словник української мови в 11 томах

РІВЧА́К, а́, ч. 1. Не дуже глибокий і широкий рів; канава. Довгим рівчаком обкопав Харитоненко свої ниви (Горд., Чужу ниву.., 1947, 228); Сини Жменякові пішли на

РІДЕ́НЬКИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до рідки́й 2, 3, 5-7. Недалеко шляху ріденький перелісок, поміж деревами стоїть у копицях сіно (Вас., II, 1959, 157); От те ж саме чоло,

РІДИНА́

Словник української мови в 11 томах

РІДИНА́, и, ж. Один із станів речовини, проміжний між твердим і газоподібним. Високий режисер мочив хустку рідиною зі склянки і клав собі на очі, що були навдиво

РІДНЕ́НЬКИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІДНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до рі́дний. — Будьте мені батеньком рідненьким! не гнушайтесь бідним сиротою!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 57); [Мар’яна:] Який щирий та вірн

РІДНЕ́СЕНЬКИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІДНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до рі́дний. — Діточки ж мої, чаєняточка! Підходьте під материнське благословеніє — хай вас ненька ріднесенька на все добре благослови

РІДНЕ́СЕНЬКО

Словник української мови в 11 томах

РІДНЕ́СЕНЬКО, присл. Пестл. до рі́дно. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—19

РІДНИ́ТИ

Словник української мови в 11 томах

РІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Створювати родинні стосунки, зв’язки між ким-небудь. 2. перен. Робити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін., ство

РІДО́ТА

Словник української мови в 11 томах

РІДО́ТА, и, ж. Що-небудь рідке (у 2 знач.). На дні траншеї в земляній рідоті.. тріпались карасі.. Шість років тому тут вирили котлован. Його наповнювали дощові і

РІДІ́ЮЧИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІДІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ріді́ти. — Старієте, Антоне Андрійовичу, — зауважила Уляна Григорівна, зупиняючи невеселий погляд на його рідіючій чуприн

РІЗА́ЧКА

Словник української мови в 11 томах

РІЗА́ЧКА, и, ж., розм. 1. Ріжучий біль у животі. Щоб тебе різачка понарізала (Номис, 1864, № 3725); — Ти, сучий сину, глузувати взявся наді мною? — люто засичав

РІЗКУВА́ТИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІЗКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи різкий (у 1-5 знач.). Придорожні клени серед настовбурченого віття намагалися зберегти денне тепло, яке поступово розмивалося свіжістю,

РІЗНА́ЦІЯ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНА́ЦІЯ, ї, ж., рідко. Те саме, що різни́ця1 1. Вони були великі приятелі,.. хоч між ними й була різнація по вроді та вдачі (Н.-Лев., І, 1956, 586); Гордій вит

РІЗНИ́ТИ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., розм. 1. перех. Робити різницю між ким-, чим-небудь; відрізняти одне від одного. Різнити козлищ від овець — Нехитра богова наука… (

РІЗНИ́ТИСЯ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Мати різницю у чомусь, несхожість з ким-, чим-небудь; відрізнятися від когось, чогось. Напад лютості небагато різнився.. від

РІЗНИ́ЦЬКИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до різник; // Признач. для різання худоби, птиці. Вона бачила його побаранілі очі, недобрі сині уста, коротку ногу й гострий різницький

РІЗНОБА́РВНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНОБА́РВНИЙ, а, е. 1. Який має неоднаковий колір, різне забарвлення; різнокольоровий. Понад ставом — панський парк, у ньому алеї, білим піском посипані, клумб

РІЗНОБІ́Й

Словник української мови в 11 томах

РІЗНОБІ́Й, бо́ю, ч. Відсутність єдності, злагодженості, порядку і т. ін., неузгодженість у чому-небудь. Здійснення заходів, спрямованих на впорядкування заробітн

РІЗНОБІ́ЧНИЙ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНОБІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який охоплює різні сторони життя, дійсності; багатогранний змістом, значенням; різносторонній. Марксизм є надзвичайно глибоке й різнобічн

РІЗНОВИ́ДНІСТЬ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНОВИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що різно́вид. Сосиски і сардельки — це різновидність варених ковбас (Укр. страви, 1957, 80); Несподівана радість чекала тут на

РІЗНОВІКОВИ́Й

Словник української мови в 11 томах

РІЗНОВІКОВИ́Й, а, е. Неоднаковий за віком. В обслідуваному заляганні виявлено рештки щонайменше шести різновікових тварин (Наука.., 2, 1966, 19); // Який складає

РІЗНОГОЛО́СИЦЯ

Словник української мови в 11 томах

РІЗНОГОЛО́СИЦЯ, і, ж. 1. Незлагодженість голосів, звуків. Старшокласники відповіли [на привітання] голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різн

EXPLORATION AND PRODUCTION РАЗВЕДКА И ДОБЫЧА

Англо-русский словарь нефтегазовой промышленности

Е&РАнгло-русский словарь нефтегазовой промышленности.2011.

НЮ́НІ: НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ

Словник української мови в 11 томах

НЮ́НІ: Ню́ні розпуска́ти, зневажл. — плакати; бути плаксієм, скиглієм. [Галька:] Я не хочу жити у панів! (Плаче). [Савка:] Ну, Галочко, годі! Не годиться комсомо

Время запроса ( 1.163074755 сек)
T: 1.166909034 M: 1 D: 0